- роз'їжджений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роз'їздити.2) у знач. прикм. Уторований частою їздою (про дорогу, шлях і т. ін.).3) у знач. прикм. Який зіпсувався, став непридатним для проїзду від надмірної вологи і частої їзди (про дорогу, шлях і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.